СВЯТКУВАЛА «ПРИБАЛТИКА»

НІ БАЛТЯНИ, ні мешканці Миронів уже давно не помічають межі між двома населеними пунктами. Про це сказала секретар міської ради Олена Фролова у своїй промові, вітаючи миронян з Днем Незалежності та днем народження села, яке вони відзначали напередодні державного свята. З цієї нагоди вона вручила почесні грамоти Балтської міської ради сільським хліборобам – механізаторам ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» Сергію Драганюку, Федору Розуменку та комбайнеру Віктору Задорожньому.

Очільниця старостинського округу №1 Лідія Михайлюк жартома називає Мирони «прибалтикою», вкладаючи в слово набагато глибший зміст, адже мріє по те, що держава буде вільною, незалежною та однією з найбагатших в Європі. Тоді з рідного села не виїжджатимуть люди на заробітки і воно процвітатиме.

— Я завжди казала, що ми – «прибалтика». І хочу подякувати жителям за відповідальність, яку відчуваєте за Мирони, за свої прибудинкові території, за те,що відчуваєте гордість за все наше село, бо нам не соромно жити в ньому. Дякую за взаємоповагу і взаємодію між мешканцями. Ми живемо поряд і не боїмося один одному зробити зауваження. Це непогано. У нас чоловіки не «луплять» своїх жінок – це ж добре! У нас діти не ходять блудом по селу – це теж добре, бо сусідки завжди допоможуть одна одній. У нас ростуть гарні, чудові діти, а на дитячий садок виділяється чималий бюджет. Це дуже добре, бо тут вони доглянуті й виховані.

Такі моменти свідчать про те, що одна людина не в змозі все це зробити. Коли я їду в інші села, якими опікуюся як староста, – Сінне, Оленівка, Борсуки – впевнена, що в Миронах могла б і не з’являтися, бо майже за 20 років моєї роботи у нас все налагоджено.
Такого вдалося досягти ще завдяки активу села, який сьогодні представляють голови мікрорайонів, ОСН «Добробут» Інна Уманська, Олександр Єрмак та Тетяна Лиса.

Головною рушійною силою Лідія Михайлюк назвала працьовитих хліборобів. Саме сільгосппідприємства та фермерські господарства є головними наповнювачами бюджету села і громади в цілому. Тим, хто не залишається осторонь вирішення місцевих проблем, вона висловила щиру вдячність:

— Я хочу подякувати особисто вам, Юрію Федоровичу Герасименко, як керівнику ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива». Хочу подякувати Володимиру Древіцькому – голові фермерського господарства «Вербиченька», фермеру Сергію Висоцькому, хочу подякувати всім тим, хто трудиться на цій землі, таким, як підприємець Руслан Лисий. Ви заслуговуєте на нашу повагу, бо робите значно більше, ніж просто сплачуєте податки до бюджету.

Юрію Герасименку було вручено хліб на вишитому рушникові.
— Це подяка від усіх жителів села, релігійної громади за те, що у нас будується храм. Хочу подякувати хлопцям, які працювали на будівництві й зробили свій вагомий внесок. Тепер купола храму будуть осявати наше село, – зазначила староста.

 

Під час урочистостей відбувся й святковий концерт. Звучали пісні у виконанні Наталі Мазій з Оленівки, Олександра Сільченка з Миронів та Iнни Трубіциної з Сінного. Запальним танцем порадував односельців гурт «Нестримні», своїм виступом – вихованці дитячого садка «Дзвіночок». Аматори Сінненського будинку культури подарували хороший настрій, виконавши сценку «Баба хоче розписатись».

Кожне село по-особливому незрівнянне, неповторне. І хоча тут живуть звичайні люди, в кожному знайдеш якусь родзинку, щось таке, чого немає в інших. Саме тому святкового дня в Миронах звучали щирі вітання тим, хто цьогоріч відзначив свій ювілей та найменшим мешканцям, народженим у 2021 році (таких вже одинадцять!). Славиться село й своїми старожилами та десятьма сімейними парами, які прожили разом понад п’ятдесят років. Серед них – Віктор Михайлович та Галина Олексіївна Сквирі, котрі відзначили 65 років сімейного життя.

У святковий день згадали мироняни й свого героя-земляка Віталія Порфир’єва. 18 лютого 2015 року в районі населеного пункту Миронівське Донецької області старший солдат Віталій Порфир’єв потрапив під обстріл з важкого озброєння та отримав поранення, несумісні з життям, від яких помер 20 лютого 2015 року у військовому шпиталі. Пам’ять воїнів-захисників, які віддали свої життя, захищаючи рідну землю, присутні вшанували хвилиною мовчання.

Після завершення урочистої частини свято продовжилося. Біля будинку культури грали музики, а мироняни спілкувалися, пригощалися запашним караваєм від ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» та смачною юшкою.

 

 

Людмила ШЕЛИХ

Leave a Reply