Наша зустріч зі Світланою Думік – керівником служби у справах дітей Піщанської сільської ради – з об’єктивних причин кілька разів відкладалася. Хоча, розуміючи, що у служби багато паперової роботи (без оформлення відповідної документації захист прав дітей та їх соціальна підтримка неможливі), я побоювалась певного офіціозу в розмові з головною захисницею дитячих прав Піщанської СТГ. Насправді за короткий період з моменту створення цієї структури в сільській раді – з початку року – відбулося чимало цікавого… Ми говорили про ті аспекти життя в громаді, які значно розширюють можливості служби, зокрема, щодо сприяння самореалізації дітей, якими вона опікується, їх адаптації і не тільки… без присмаку рутини.
— Ми в першу чергу охоплюємо своєю увагою неповнолітніх мешканців, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. На даний час на обліку служби перебуває 25 таких дітей, 11 з яких – під опікою,- пояснила Світлана Думік. – Ще як працювали в Балтській райдержадміністрації, при вирішенні долі осиротілої дитини чи позбавленої батьківства, ми надавали перевагу сімейним формам виховання. Тож вдячні людям, які взяли на себе нелегкий вантаж опікунства.
— Напевно непросто виховувати дітей, які вже пройшли випробовування долі…
— Так. Дітям, які вже отримали психологічну травму, залишившись без батьків, треба приділяти особливу увагу. Саме тому ми постійно допомагаємо опікунам, консультуємо, повідомляємо про зміни, що відбуваються в законодавстві. Нещодавно збирали на чергову нараду, де йшлося не тільки про права, обов’язки та їх персональну відповідальність за виховання дітей, а й про ризики, пов’язані зі схильністю до депресивних станів. Сьогодні захоплення соціальними мережами теж несе небезпеку й чимало ризиків. Батькам, звичайно, легше, коли дитина сидить біля комп’ютера або телефону. Здавалося б, що їй не загрожують нещасні випадки, вона начебто зайнята і є під наглядом. Але насправді це теж не дуже добре, бо дитина, по-перше, не тільки не займається фізично, а й неконтрольовано переглядає відео у соцмережах, спілкується в інтернеті. У цьому є свої ризики, що несуть у собі небезпеку залежності від соцмереж, негативного впливу непевних осіб, серед яких є люди з досвідом, котрі добре розуміють дитячу психіку, знають, як дитина поводитиметься в тому чи іншому випадку, і можуть маніпулювати нею. Легше попередити подібні ситуації, коли батьки знають про це.
На жаль, дітей доводиться інколи захищати не тільки від віртуальних небезпек. На території Піщанської громади діє комунальне підприємство «Центр надання соціальних послуг», реорганізоване згідно з потребами суспільства. Зокрема, на базі підприємства, в одному з приміщень створено денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Головне завдання цього центру – надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги, а також забезпечення (у разі звернення) можливості короткострокового або цілодобового перебування у спеціально обладнаній «кризовій кімнаті» постраждалим особам з дітьми.
— Вже були такі звернення?
— Інформацію про звернення ми постійно отримуємо від поліцейських. Як тільки надходить повідомлення на 102, нас теж інформують і наша мобільна бригада швидкого реагування також виїжджає на місце у разі вчинення насилля в сім’ї. Ми проводимо роз’яснювальну роботу, надаємо необхідну правову допомогу тощо. Нещодавно на території громади був випадок насилля над чотирнадцятирічним хлопчиком, якого вночі мало не задушив вітчим. Втручання, небайдужість сторонніх людей стало на заваді злочину. Дитину вилучили з сім’ї, він проходить курс психологічної реабілітації. Кривдника, який не є батьком, а лише співмешканцем матері хлопчика, яку теж часто у стані алкогольного сп’яніння неодноразово бив, видворили за межі Піщанської громади.
У випадку, якщо не вдається ізолювати кривдника з сім’ї, де мати з дитиною потерпають від насилля, і їх треба терміново захистити, жінка має можливість певний час проживати в «кризовій кімнаті» денного центру соціально-психологічної допомоги. Тут є дві невеличкі кімнатки, перша — для перебування матері з одним-двома дітьми. Іншу ми плануємо оформити у вигляді зеленої кімнати, де з постраждалими працюватиме психолог. Вона має бути затишною, дружньою до дитини та матері, щоб вони могли відпочити у безпеці. Але цей час не безмежний – до 10 діб.
— Хто бере на себе витрати щодо утримання постраждалої сім’ї, харчування?
— Кошти закладені у бюджеті сільської ради. Крім того, ми зараз – на стадії укладення меморандуму з іншими радами стосовно співпраці у даному напрямку. Тож якщо є в іншій громаді сім’я, що потерпає від насилля, і її потрібно терміново захистити від кривдника, до нас можуть звернутися, пройти певну процедуру і отримати можливість (вже за рахунок їхньої громади) перебувати в «кризовій кімнаті».
— Чи є зацікавленість у такій співпраці з вашою громадою?
— Так. Зокрема, вже відгукнулася Савранська селищна рада. Будемо працювати з іншими громадами. Хоча на даний момент у нас ще не зовсім укомплектована ця кімната. Але ми долучилися до відповідної державної програми та отримаємо субвенцію з державного бюджету на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
— Інші громади теж отримають таку фінансову підтримку?
— Лише громади, відібрані Міністерством соціальної політики, яке оголосило прийом відповідних документів від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Ми, як тільки дізналися про це, дуже оперативно включилися в цю програму. Щоправда, довелося протягом двох місяців збирати цілий пакет документів: здійснити моніторинг, зібрати статистичні дані тощо, аби вірно оцінити потребу мешканців громади у такій службі, всі ризики та власні можливості щодо її створення та забезпечення функціонування. Крім того, брали участь у різних зустрічах, семінарах, в тому числі онлайн. І тепер продовжуємо спілкування з колегами та представниками міністерства у спеціально створеній чат-групі у соцмережі. Субвенція має витрачатися тільки на облаштування «кризової кімнати», щоб вона відповідала всім вимогам. Перша частина коштів піде на забезпечення цивілізованих умов перебування постраждалих у центрі, зокрема, на облаштування санвузла з душовою кабінкою. А друга – на придбання офісної комп’ютерної техніки для роботи психолога, меблів, необхідного інвентаря, іграшок для «кризової кімнати». Приміщення знаходиться у затишному місці, зроблено ремонт. Чудово, що мешканці нашої громади самі відгукнулися, аби допомогти центру, і власними силами відремонтували кімнати. За кошти сільського бюджету придбано лише матеріали.
— Ви намагаєтесь постійно тримати руку на пульсі життя?
— Прагнемо використовувати всі можливості для участі у різноманітних проєктах. Нещодавно долучилися до участі у програмі «Сучасний агробізнес Одещини – назустріч молоді», запровадженій Одеським благодійним фондом «Шлях додому». 10 підлітків та молодих людей віком від 14 до 20 років з усієї області (в тому числі троє – з Піщанської громади) з числа вразливих категорій протягом 21 дня навчаються бізнес-плануванню, знайомляться з інноваційними агротехнологіями та активно відпочивають під керівництвом тренерів та наставників. Ми постійно тримаємо з нашими дітьми зв’язок, вони дуже задоволені, у захваті від побаченого і почутого. Вивчення технології приготування сиру в Шабівській сироварні, відвідування ФГ «Фазанко», равликової та устричної ферм, уроки в «Еколандії», екскурсія в місця продажу сучасної агротехніки, робота в теплицях, аналіз та відбір насіння, пророщення його в спеціальних холодильних камерах, принципи роботи крапельного поливу, етапи вирощування салату до його промивки і упаковки для ресторанів та супермаркетів – це далеко не повний перелік тижневого завантаження. Паралельно для них організовано насичену програму літнього відпочинку, яка теж викликає у дітей яскраві емоції та незабутні враження! Але головне, що на завершення цього курсу вони не тільки отримають сертифікати, а й, можливо, зможуть визначитись, чим займатися у майбутньому і навіть отримати пропозицію щодо працевлаштування.
Також ми організовуємо й власні профорієнтаційні екскурсії. 1 червня возили дітей в село Каташин (Вінницька область), де відкрито завод «Villa Milk». Це дуже цікаве підприємство – сімейний бізнес, створений всього кілька років тому. Почалося все з відбору кращих порід корів та організації їх автоматизованого доїння під класичну музику – за комп’ютерною технологією, якої майже не зустрінеш в Україні. Корова заходить в спеціальну кабінку для доїння і одразу на комп’ютер виводиться інформація про кількість отриманого від неї молока, його жирність, кислотність тощо. Пасовище, корми для тварин – все своє. На фермі така чистота, люди працюють в білих халатах. Коли заходили (для нас було вновинку) встановлений автомат обгорнув взуття бахілами. Тут на власному переробному заводі, побудованому поруч, виготовляють з молока свою унікальну, екологічно чисту, без консервантів продукцію з дуже малим терміном зберігання, яка на ринку України має посісти чільне місце. Нас пригостили сирами, йогуртом, дуже сподобалось.
—Чи забезпечує держава житлом всіх ваших підопічних, які цього потребують?
— Ми долучилися до відповідної програми. Право на отримання державної субвенції на придбання житла мають особи з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, які не мають свого житла та перебувають на квартирному обліку. Їх у нас – десять. У 2021 році таким правом можуть скористатися й молоді люди, яким вже більше 23 років, раніше вік обмежувався цією цифрою. Ми оперативно відреагували на такі зміни в законодавстві й вже подали відповідні документи. Чекаємо, коли буде сформована обласна черга і надійде повідомлення про виділення субвенції згідно з черговістю.
— Вартість житла не може перевищувати субвенції?
— Якщо є можливість, особа, яка отримує її, може докласти власні кошти. У нас є такі дві дівчини з Піщанської громади. Вони – сестрички, випускниці Білгород-Дністровського дитячого будинку, вже здобули вищу освіту. Одна – юрист, інша – педагог. Дівчата працюють, але проживають у гуртожитку та на зйомній квартирі. Вони постійно відкладали кошти на рахунок і тепер можуть придбати собі житло в Одесі. Як тільки отримають субвенцію, зможуть погасити суму, якої не вистачатиме. Кожна з них перебуває на квартирному обліку, але минулого року не мали права на субвенцію, бо були старшими 23-х років. (Далі – на 8-й стор.)
— Ми вже писали про створення в громаді патронатної сім’ї. На якому етапі реалізація цього проєкту?
— На завершальному. Кілька днів тому на базі міської Балтської публічної бібліотеки Одеський обласний центр соціальних служб провів навчання кандидатів у патронатні вихователі від Балтської та Піщанської громад. Все проходило у форматі тренінгу, тож було чудовою нагодою для наших кандидатів – сім’ї Ірини і Романа Федорченків та всіх причетних осіб не тільки закріпити теоретичні знання, а й отримати практичні навички. Нагадаю, що вони майже три місяці поспіль проходили курс підготовки у патронатні вихователі за спеціально розробленою програмою в Одесі. Хочу також наголосити, що соціальні послуги, спрямовані на створення безпечного середовища для порятунку дітей, що опинилися у складних життєвих обставинах, є пріоритетними, сприяють зростанню дитини у сімейному оточенні. Патронатні сім’ї надають саме такі послуги.
— Щасливі діти – щаслива держава… Успіхів вашому невеличкому колективу у дуже важливій сфері надання соціальних послуг. А також – нових ідей та здійснення задумів!
— Дякую.
Розмову вела
Людмила ШЕЛИХ
На знімку (стор.2) працівниці служби у справах дітей Ірина Жеронкіна та Світлана Думік
About The Author
