Станіслав ЧОРНИЙ: «ПЕРІОД ОБУРЕНЬ ВЖЕ МАЄ ПРОЙТИ, А ПЕРІОД ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ — НАСТАТИ»

Зміни, що відбуваються у багатьох галузях економіки, не можуть залишати байдужими людей, особливо коли це стосується здоров’я. У реформуванні цієї сфери Балтщина пішла набагато вперед не тільки на теренах області, а й Украни. Саме з найважливіших досягнень року минулого ми почали розмову з начальником відділу охорони здоров’я Балтської міськради Станіславом ЧОРНИМ.
– Станіславе Івановичу, якими є найважливіші досягнення минулого року?
– Минулий рік – це рік фактичного перетворення Балтського центру ПМСД на комунальне некомерційне підприємство, яке має можливість здійснювати свою діяльність на підставі Господарського кодексу, згідно з власним фінансовим планом. Кілька місяців йшла підготовка до отримання з 1 липня коштів від Національної служби охорони здоров’я. Так, з 1 квітня розпочали приписну кампанію та першими серед 149 центрів ПМСД в Україні, які теж потрапили у пілотний проект, підписали договір з Національною службою. Цей крок дозволив одержати додаткові кошти, які «йдуть за пацієнтом» і ще до початку 2019 року значно підвищити заробітну плату сімейних лікарів, яка тепер залежить від кількості укладених з пацієнтами декларацій. До речі, Балтський центр ПМСД досі в абсолютних цифрах залишається першим за кількістю підписаних декларацій по Одеській області і є одним з лідерів в Україні (76% на сьогодні підписаних декларацій).
– Я знаю, що більшість сімейних лікарів «взяли» визначений ліміт для укладення декларацій, тож у пацієнтів, котрі ще не визначились в силу різних причин, вибір був уже невеликий. Але шанс обрати з найбільш популярних сімейних лікарів все ж таки є: ліміт кількості укладених декларацій збільшили. Чому?
– Змінилась тактика Міністерства охорони здоров’я, пов’язана з браком кадрів. Сьогодні практично нереально залучити ще одного сімейного лікаря в село, де всього 2000 жителів. Тому ліміт декларацій збільшили на 10%, але все буде оплачено в повному обсязі. Подальше збільшення буде прогресивно «зменшувати» оплату.
– Що це означає?
– Наприклад, від 40 до 50% понад ліміт укладених з лікарем декларацій можуть бути зовсім не оплачені. Отже збільшення ліміту укладених декларацій – не зовсім добре. Через це не тільки втрачається стимул у роботі сімейних лікарів, а й (з досвіду європейських країн) падає якість обслуговування пацієнтів. Адже в середньому сімейний лікар у різних країнах Європи має від 1100 до 1400, 1600, 1800 укладених декларацій. Ми взяли середню цифру, яка нас задовольняла.
– Чим більше укладених декларацій з сімейним лікарем, тим складніше потрапити до нього на прийом?
– Укладена з лікарем декларація є гарантією того, що він прийме пацієнта протягом свого робочого дня. В Балтському ПМСД ще нікому не відмовили у прийомі. Але під час відвідання медичного закладу в одному з райцентрів Одеської області я був дуже здивований, коли почув, що до лікаря не можна записатися на прийом ні сьогодні, ні завтра, бо його графік прийому похвилинно розписаний на декілька днів уперед. Якби у нас до лікаря не можна було записатися на прийом, то, запевняю, ми б мали що вислуховувати від людей! У нас все інакше, на першому місці має бути пацієнт з його потребами, адже саме за ним «ідуть гроші».
– Минулого року відбулося об’єднання міського та районного центрів ПСМД. Як це вплинуло на роботу медичних закладів первинного рівня?
– В результаті об’єднання двох центрів до міського центру ПМСД перейшло три сімейних лікаря, а кількість населення, яке тепер обслуговується ними, зросла на 8 тисяч мешканців району. Наразі триває технічний процес, пов’язаний з переукладанням декларацій населення району з сімейними лікарями у зв’язку з приєднанням. Очікуємо на підписання договору центру ПМСД з Національною службою здоров’я України (вже на загальних підставах, на виконання вимог законодавства). Є певна затримка, але я вже говорив, що в рамках пілотного проекту Балтський ПМСД цей процес пройшов ще минулого року, тому будь-яких фінансових незручностей, пов’язаних, зокрема, із вчасною виплатою заробітної плати (авансу) немає.
– Що не вдалося зробити?
– Не все реалізовано в частині соціального забезпечення пацієнтів згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань». У постанові йдеться, що пацієнти з інвалідністю, учасники бойових дій та інші пільгові категорії населення мають отримувати безкоштовно медикаменти для амбулаторного лікування. На жаль, це питання навіть на рівні держави до цього часу не врегульовано.
– Яка причина?
– У Постанові написано, що компенсація за безкоштовний відпуск препаратів таким категоріям населення має здійснюватися за рахунок коштів з державного та місцевого бюджетів. Держава ні копійки не виділяє, а місцеві бюджети не можуть «потягнути». Наразі таку потребу частково компенсували через придбання препарату «синкумар» (засіб, що гальмує згортання крові) для пацієнтів, яким провели пересадку клапанів серця та інші операції на серці; сумішей для дітей, народжених від жінок з певним статусом, що забороняє їм годувати грудним молоком тощо. Ці моменти у нас вирішуються. Але в цілому потрібні додаткові кошти, які мають виділяти як міська, так і районна ради. Ще хочу зауважити, що ситуацію значно спростила програма «Доступні ліки». Хворі на сердцево-судинні захворювання, бронхіальну астму, цукровий діабет другого типу тощо забезпечуються на 100 відсотків необхідними препаратами. Що практично «перекриває» дев’яносто відсотків всіх тих потреб щодо забезпечення населення безкоштовними ліками, які є.
– Отже, програма «Доступні ліки» добре працює?
– Так, нарешті, це сталося. Програма працює добре і проблем з амбулаторним лікуванням певних категорій пацієнтів немає. Якщо в січні-лютому минулого року були проблеми, ми не знали, як правильно працювати у перехідний період, то тепер ми змогли виписати ліки в рамках програми на два-три місяці наперед. Тому практично всіх пацієнтів забезпечено необхідною кількістю медикаментів. Якщо хворі дотримувались порад лікаря, то їм вистачить препаратів до кінця січня, коли головному розпоряднику коштів (міська рада) надійдуть кошти за програмою «Доступні ліки». Практично на «доступні ліки» громада отримує 800 тисяч і більше гривень на рік.
– Є інформація, що планується розширити реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню у рамках цієї програми. Це так?
– МОЗ планує поширити дію програми «Доступні ліки» ще на три напрями захворювань. Зокрема, йдеться про хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, депресивні стани (психічні захворювання) та про здоров’я матері й дитини під час вагітності.
– Приємно, що пацієнти, які відвідують Балтську міську амбулаторію, вже не беруть із собою «ватку-спирт» , аби здати аналіз крові, купувати плівку для проходження рентген -обстеження. Хто відшкодовує витрати?
– Всі аналізи для мешканців громади, які проходили обстеження за направленням сімейного лікаря, виконувались лабораторією ЦРЛ та були безкоштовними за рахунок коштів міської ради. Згідно з чинним законодавством, первинка повинна робити 8 досліджень, в т. ч. 3 аналізи: загальний аналіз крові та сечі, а також – на холестерин.
– Чи означає це, що й на вторинному рівні пацієнти, які звертаються до вузьких спеціалістів за направлення сімейного лікаря , зможуть безкоштовно пройти обстеження?
– Цього року ми також плануємо зустрітися з керівництвом ЦРЛ. Чєкамо від них аналізу використання коштів: яким чином, які дослідження і в яких обсягах вони були проведені, аби визначитись з сумою та формами співробітництва. Загалом, мова йтиме лише про перше півріччя, адже з липня поточного року має запрацювати програма «Безкоштовна діагностика». Пацієнти за направленням сімейного лікаря зможуть безоплатно пройти необхідні дослідження (рентген, ультразвукове дослідження, ехокардіографія серця тощо), аналізи. Відпрацювання механізму надання безоплатних послуг планується розпочати в рамках пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. За договором НСЗУ оплачуватиме чіткий перелік діагностичних і лікувальних послуг (всього – 54) за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». І тільки за направленням сімейного лікаря. У випадку, якщо пацієнт сам виявить бажання зробити, скажімо, ультразвукове дослідження або отримати іншу послугу, то отримає її вже за власні кошти. Немає направлення – вибачайте, платіть самі.
– Цього року розпочинається реформа «вторинки». Що її чекає, на Вашу думку?
– До 1 липня всі амбулаторні підрозділи центральних районних лікарень, які ведуть прийом пацієнтів, повині бути забезпечені комп’ютерною технікою та Інтернет-зв’язком. Тобто невролог, хірург, травматолог, ендокринолог та інші вузькі спеціалісти повинні вести прийом пацієнтів з використанням комп’ютера в режимі «онлайн». Кожен візит пацієнта буде зафіксовано в режимі «живого часу». Тільки за таких умов Національна служба здоров’я України буде платити за договором, укладеним з медзакладом. Отже , центральна районна лікарня зможе додатково до державної медичної субвенції отримати кошти від НСЗУ. На ці цілі передбачено 2 мільярди гривень. Лише за грубим підрахунком один медичний заклад може отримати до 4 млн. гривень на рік на лабораторні дослідження та інші визначені МОЗ послуги.
– Це хороший стимул!
– Так, це бонус, додаткова сума, яка може надійти. Але для цього треба зареєструватися в Національній службі здоров’я (Балтська ЦРЛ вже зареєстрована). Саме зараз готуються деякі нормативні документи для оновлення ліцензії. Для придбання комп’ютерів та інше комп’ютерне обладнання для ЦРЛ необхідно орієнтовно 500 тисяч гривень. Потрібно порахувати, скільки буде зроблено досліджень, які дослідження, аби визначитись з сумою. Тобто вже можна починати планування своєї роботи. Але не кожна лікарня зможе надавати повний перелік безкоштовних послуг. Скажімо, у нас немає мамографа, а мамографія є у переліку послуг, які планує оплачувати НСЗУ.
– Хочеться почути Вашу думку щодо розвитку невідкладної допомоги на території Балтщини. Адже «швидка» відтепер виїздить лише в екстрених випадках.
– Реформування екстреної медичної допомоги на Одещині відбувається в рамках пілотного проекту, в якому беруть участь 5 областей України та м. Київ. В тестовому режимі його було запущено в Окнянському та Болградському районах. Фельдшерські пункти тут були забезпечені обладнанням для первинної діагностики – електрокардіографом, глюкометром, ендоскопом для відеопередачі, спирографом та іншими діагностичними апаратами. Ми сподіваємось, що теж будемо забезпечені подібними комплексами цього року. Фельдшер в сільській амбулаторії зможе підключати їх до планшета та передавати дані в телемедичний центр. Результати обстеження одразу побачить не тільки сімейний лікар, а й, при потребі, вузькі спеціалісти центральної районної лікарні і протягом кількох хвилин нададуть консультацію. В центральній районній лікарні вже готують приміщення під відділення невідкладних станів і там мають сформувати такий кабінет телемедицини.
Щодо невідкладної допомоги, то це питання поки що неврегульоване. Раніше таку допомогу надавала «екстренка» за умов, що був вільний транспорт і час доїзду (15-20 хвилин) не мав великого значення. Тепер все не так, час доїзду до хворого має велике значення, тому екстрена та невідкладна допомоги повинні бути чітко розмежовані. По-своєму вирішила це питання Одеса. Тут придбано транспорт, створено окрему структуру для надання невідкладної допомоги. На це потрібні чималі кошти, тому ми не можемо таке собі дозволити. І розраховувати на те, що сімейний лікар вночі приїде або прийде пішки на виклик і надасть невідкладну допомогу, теж не варто. Пацієнт повинен знати, що отримати невідкладну допомогу він може лише в межах робочого часу сімейного лікаря. Це вже справа керівництва центру ПМСД, як цей час організувати. Скажімо, у деяких центрах невідкладну допомогу надає окремий лікар на окремому автомобілі з 8.00 до 22.00. У нас сімейний лікар надає консультацію за телефоном або виїздить до хворого після 10.00 за викликом протягом робочого часу амбулаторії.
– Отже, не завжди потрібно викликати лікаря додому, можна й по телефону поспілкуватися?
– Якщо людина погано почувається і не може сама прийти до лікаря, то це і є та ситуація, коли пацієнт може поспілкуватись з лікарем. А вже справа самого лікаря після спілкування з пацієнтом по телефону визначити: їхати до нього чи, може, порадити все ж таки дістатися до амбулаторії, аби зробити обстеження. Лікар сам визначає свій ризик розвитку захворювання. Адже не всі захворювання (наприклад, запалення легенів) можна виявити під час звичайного огляду пацієнта і для призначення лікування потрібне додаткове обстеження. Тому хворому все одно доведеться діставатись до амбулаторії. Якщо ж лікар розуміє, що у хворого стан тяжкий, він приймає рішення викликати до хворого екстрену допомогу. Або виїздить до пацієнта і вже там викликає на себе екстрену допомогу та особисто супроводжує до лікарні. Бо, скажімо, у випадку інфаркта міокарда лікар повинен сісти в машину разом з пацієнтом, адже фельдшер (парамедик) не може надати необхідну допомогу.
– Безкоштовне лікування серцево-судинних захворювань в денному стаціонарі за рахунок коштів міського бюджету триватиме й у 2019 році?
– Програма «Доступні ліки» допомагає максимально задовольнити потреби таких працієнтів у ліках. Вони можуть отримувати пігулкове лікування і обходитись без крапельниць та уколів. А денний стаціонар в штатному режимі й надалі виконуватиме покладені на нього функції. Є ліжка, персонал, забезпеченість шприцами, ватою, спиртом, крапельницями – необхідним витратним матеріалом, який раніше пацієнти з пакетиків витягали. Тепер цього не треба, варто лише прийти з призначенням лікаря та медикаментами, все інше в стаціонарі є. Тут може надаватись і невідкладна допомога.
– Як оцінюєте реформування первинки?
– В державі цей процес вже незворотній. З першого січня вже жоден медичний заклад первинного рівня не отримує медичної субвенції на утримання. Ті заклади, які не встигли реформуватись, прогавили свій шанс, весь час, який піде на виправлення ситуації, до моменту укладання договору з НСЗУ, напевне, фінансуватимуться з місцевого бюджету.
Реформа триває, межі для удосконалення немає. У нас вона пішла далеко вперед, хоча є моменти, які ще треба «дотягувати» і щодо доступності, й щодо матеріально-технічного забезпечення. Нам є куди рухатися і до чого прагнути. Цього року, вже з першого кварталу, починається запровадження електронних рецептів, електронних медичних карток у закладах, які готові до цього. Вже названо відповідні терміни. Все – не тільки для зручності лікаря, а, в першу чергу, – пацієнта: «е-рецепт» немає потреби роздруковувати, його номер надходитиме СМС-повідомленням на телефон хворого. З цим номером він може звернутися до будь-якої аптеки по всій території України і отримати ліки (в тому числі й безкоштовно, за програмою «Доступні ліки»). Адже аптеки і медичні заклади працюватимуть в одній мережі. Хоча ми вже два роки маємо власну електронну систему «Ескулап», наразі маємо визначитися: використовувати її й надалі чи використовувати іншу для роботи в єдиній мережі по всій Україні. Ми повинні запровадити й медичну картку, яку бачитимуть Національна служба здоров’я України та МОЗ в тій частині, яка їм дозволена (неперсоніфіковані дані, наприклад, абсолютна цифра щодо кількості захворювань на певну хворобу тощо). Вже з 1 квітня ми зможемо експериментувати з електронними направленнями сімейних лікарів для того, щоб ЦРЛ могла отримати кошти від НСЗУ. Вузький спеціаліст лікарні має, як я жартома кажу, «спіймати» направлення, яке видає сімейний лікар. Бо ніхто не змушуватиме пацієнта звертатися до певного лікаря. Наразі, якщо людина отримає направлення до ендокринолога, то ,вірогідно, поїде в Подільськ, бо у нас, на жаль, на сьогоднішній час немає такого спеціаліста. І кошти від НСЗУ підуть «за пацієнтом». Ще досі не вирішено питання, де на території півночі Одещини можна буде робити мамографію. Коли ми готувались до приїзду «мобільної поліклініки» з області, то порахували, що у нас 1800 жінок повинні пройти таке обстеження протягом року. Тому тепер ми теж працюємо над цим питанням. Але дослідження є, і куди пацієнт поїде з електронним направленням, та лікарня й отримає кошти. Ось такі зміни.
«Вторинці» теж треба реформуватись. Назад повертатися – неправильно. Період обурень вже має пройти, а період зацікавленості – настати.

  • Бесідувала Людмила Хомівна ШЕЛИХ.
  • Leave a Reply