Минулого року Балтський центр ПМСД профінансовано на 101,6 відсотка від запланованого, загальна сума – 25 млн. 734 тис. гривень. Про це під час недавньої прес-конференції інформував керівник закладу Станіслав ЧОРНИЙ. Левову частку цих надходжень (76%) становила виплата згідно з договором з НСЗУ на надання медичних послуг за програмою медичних гарантій. Все інше надійшло з місцевого бюджету на комунальні та капітальні витрати, які пішли «на створення комфортних умов для лікарів та пацієнтів, підвищення іміджу закладу».
— Позитив у тому, що майже у два рази збільшено фінансування порівняно з початком 2016 року, коли говорили, що наша медицина фінансується за залишковим принципом. Саме це дозволило нам стати на ноги, – зазначив Станіслав Чорний. – Якщо показати у динаміці, то сума загальних виплат зростала, починаючи з 13 мільйонів гривень у 2016 році. У 2018-му – 18 млн. грн., в минулому – 25 млн. грн. Як змінювалась заробітна плата в центрі ПМСД? Практично удвічі збільшено середньому персоналу, значно –лікарям. Якщо на початку реформи лікар отримував близько 8 тисяч гривень (це найзаслуженіший!), то тепер залежно від навантаження він може отримувати значно більшу заробітну плату – до 23 тисяч . Є механізми, які ми використовуємо для визначення рівня зарплати кожного працівника: показники якості роботи з пацієнтами з груп ризику, вакцинації або недопущення запущених випадків захворювання на туберкульоз, онкологічних захворювань тощо. Зарплата середнього медичного персоналу – понад 7 тисяч гривень , і також, як і лікарям , використовуємо можливість матеріального стимулювання. Враховуючи те, що в нас є 32 тисячі задекларованих пацієнтів, ми практично кожен місяць регулярно отримуємо від НСЗУ 1,5 млн. гривень. Це дозволяє одержувати заробітну плату, придбавати медикаменти, заготовлювати пально-мастильні матеріали. В нас вже практично є в наявності все необхідне оснащення. Маємо автомобілі, дякуючи державі та спонсору. Але було б краще, якби мали більше лікарів. Ми подали відповідну заявку в департамент охорони здоров’я облдержадміністрації. Хочемо взяти чотирьох лікарів, які закінчили інтернатуру і вже можуть працювати. Згодні навіть подумати про інтернів та виплачувати їм заробітну плату за умови, що вони залишаться працювати у нас. Перед початком карантину ми відвідали Вінницький медичний університет. Зустрічалися з випускниками цього року, розповідали їм про наші можливості. Це – житло при сільських Гольмянській та Обжильській амбулаторіях, забезпеченість автомобілями. Сьогодні ці села обслуговують сімейні лікарі, які їздять туди з міста, але було б набагато краще, якби там проживала молода особа.
Очільник центру первинної медико-санітарної допомоги також розповів про те, що протягом кількох років вкладалися чималі кошти в покращення стану приміщень медичних закладів у місті та селах об’єднаної громади. Зокрема, у 2016 році – 5,2 млн. гривень, 3,3 млн. грн. – у 2017 році, 4,4 млн. грн.. – у 2018-му та 5,8 млн. грн. – у 2019 році.
— Виконані ремонтні роботи у наших закладах в Обжилому, Гольмі, Пасаті, Немирівському, Перельотах тощо – оригінальні, цікаві. Чимало підрозділів переведено зі старих, часом чужих хатинок, до приміщень старостатів, де вивільнено площу після об’єднання сільських рад, – розповів Станіслав Іванович. – Завдячуючи спільній праці міського голови, його команди вдалося залучити кошти з державного та місцевого бюджетів, і навіть – центру ПМСД. Такі проєкти в нас були, є і будуть. Цього року, ви бачите, ми завершуємо благоустрій території. Зроблено окремий заїзд , пандус для маломобільних груп населення та матерів з візочками. Є домовленість з міським головою про розміщення на території центру зони відпочинку, лавочок.
Станіслав Чорний також висловив сподівання, що люди будуть поводитися чемно «під зірким оком камер спостереження, виведених до поліцейського відділу».
Функціонування закладу в нових умовах фінансування стимулює до економії витрат. Так, за словами Станіслава Чорного, практично по всіх показниках відбулося зменшення витрат на комунальні послуги, незважаючи на те, що ціни зростали.
Під час прес-конференції йшлося й про цьогорічну ситуацію у зв’язку з епідемією коронавірусу.
— Підсумовувати, очевидно, зарано, але до нас прийшло розуміння (ми свідомі того), що, напевно, ми з цим будемо жити й надалі. Ви бачите, що робиться в місті, – навіть пом’якшення карантину сприйнято так, наче він закінчився. Я заходжу в магазин у масці й виглядаю білою вороною. Чи ж сперечатися з тими, хто стверджує: «А хто його бачив , того коронавіруса?!». Той, хто в реанімації був, бачив, як помирають люди, – сказав він. – З приводу нашої готовності. Ось те, з чого ми починали: звичайний паперовий рушник, з якого робили маски. Це були перша ніч, перший переляк. А далі – використання наявних резервів. Але їх було небагато – ми не готувались до цього. Так сталося, що в лютому у нас вже відбулося зростання випадків респіраторних захворювань. Протягом місяця ми видали 1800 масок «респіраторним» пацієнтам. І коли в березні оголосили карантин, довелося використовувати незначні залишки. Потім була допомога – два транші від міської ради на боротьбу з коронавірусом. Перший – 200 тисяч гривень, другий – 168. Ми в першу чергу закуповували необхідні засоби захисту, потім – все інше. Як ми діяли під час карантину? Змінювали режим роботи, маршрути пацієнтів. Зробили так, що лікарі, одягнені у захисні костюми, були готові до прийому пацієнтів. Довелося повністю перекрити перший поверх для того, аби пацієнти, які не хворіють на вірусні інфекції, не контактували з хворими. Перекрили проходи і зробили три ресепшена. Медпрацівники суворо дотримувались правил використання засобів захисту. Ви ж знаєте, що саме порушення цих правил призвело до того, що по Україні 30 відсотків лікарів захворіло на ковід. Ставлення персоналу до безпеки своєї та пацієнтів – запорука успіху. Я не хочу говорити про сусідів у Подільську, але у нас не відбулося передачі інфекції медичному персоналу. Це є показником нашої роботи.
Станіслав Чорний також поділився з журналістами цікавою інформацією. Виявляється, що за статистикою найбільша кількість заражень на коронавірус відбулася через сімейні контакти. Водночас, напевно, ще будуть досліджувати, чому одна сім’я захворює, а інша – ні. Але й у медичному закладі, де є вірогідність передачі вірусу не тільки «пацієнт-пацієнту», але й персоналу, відбувається не обов’язково через неправильне використання засобів захисту.
— Ми ще будемо стикатися з цією проблемою, – зазначив Станіслав Чорний. – Хоча зі слів головного санітарного лікаря країни, вірулентність вірусу з кожним новим контактом і передачею від людини людині слабшає. Всесвітня організація здоров’я говорить про те, що передача коронавірусу від безсимптомних хворих малоймовірна. Але і в сім’ях, де використовуються спільний посуд, рушнички , передача від одного члена до іншого (навіть безсимптомного) більш ймовірна. Я думаю, що епідеміологам ще буде над чим попрацювати.
Він також озвучив оперативну інформацію щодо ситуації із захворюваністю на COVID-19 на території Балтщини. Так, за останній період немає позитивного підтвердження ПЛР. Є вже 17 одужалих. Але кількість тих, хто потрапив під нагляд, зросла до 5 осіб. Це результат міграції населення у зв’язку з послабленням карантину. Із захворілих станом на 17 червня так і залишається 27 осіб. До цього списку потрапило троє дітей, всі вони не потребують стаціонарного лікування.
— Ситуація більш-менш стабільна, хоча від появи нових випадків ніхто не застрахований, – підкреслив Станіслав Чорний. – Фактично в Балті було два вогнища (обидва сімейні), всі інші випадки – періодичне захворювання, не пов’язане зі зв’язками з тими, хто вже захворів. Карантин багато чому навчив, а його послаблення стало приводом до вжиття певних заходів. Зокрема, з 1 червня в міській амбулаторії сімені лікарі ведуть прийом тільки за попереднім записом та за направленням фельдшерів. За телефонами 2-42-22 та 2-48-88 (особистий – Станіслава Чорного) можна проконсультуватись, а також записатись на прийом.
Набутий досвід також не минає дарма: Балтський центр ПМСД бере участь в пілотному проєкті, в рамках якого відбуватиметься навчання представників інших 200 центрів первинної медико-санітарної допомоги з усіх куточків України.
— Ми беремо участь у проєкті як наставники, – пояснив Станіслав Іванович. – Це команда центру 4-5 працівників, у тому числі фінансисти, я і мої колеги-лікарі. Всього таких центрів-наставників, як наш, обрано п’ятнадцять по всій країні. Нам є про що розповісти, чим поділитись. Також виходимо на інший рівень в частині телефонного консультування. Це новий напрямок роботи лікарів.
About The Author
