Валентина поралася біля плити. Та ось зі скрипом відчинилися двері й до кімнати увійшла кума Наталя. Присівши на лаву, поцікавилась:
– А що це ти сама господарюєш? Де ж твоя невісточка? Щось її давненько не видно...
Побачивши, що у Валентини на очах забриніли сльози, співчутливо запитала: “ Ти мало не плачеш, кумонько, що трапилося? “
-Пішла від нас Інна, - з сумом відповіла .- Така хороша жінка, а не щастить в житті.Вже двічі виходила заміж. Перший чоловік не зміг відірватися від своєї парубоцької компанії, з якою любив зазирнути в чарку.Зустрів там якусь дівку, закрутив шури- мури . Зради Інна не пробачила.
З моїм сином теж не заладилося. Спочатку , правда, все було в них гаразд. З першого дня невістка взяла на себе всю хатню роботу, готувала смачну їжу, була добра й несварлива. Та ти ж його знаєш...
- Егеж,- не втрималася Наталка,-твій синок, мій похресничок, ще той фрукт.Відчув, що його мало не на руках носять, то він і на спину перебрався. Це ж зручно: брати і нічого взамін не віддавати.Ніяких обов’язків. Вона дарувала вам своє тепло, виявляла турботу, лікувала, як хворіли, а ви перетворювалися на «альфонсів» і з спокійною совістю брали в неї гроші на горілку. Краплина до краплини і , нарешті, тепер мені зрозуміло, чому в Інни терпець увірвався, - з гнівом промовила кума.- У неї в Києві окрема квартира, дітей немає. Думаю, знайдеться путящий чоловік і візьме таку за дружину.
Вкрай розсварившись з кумою , Наталя гучно гримнула дверима і вийшла з хати.
Минали роки, але односельці , пам’ятаючи доброту і чуйність медсестри Інни та дізнавшись про подальше її життя , розповідали одне одному , раділи за неї.
Кажуть, що таки знайшла вона свою половинку - Ігоря. Трапилося це, коли він допоміг їй відремонтувати машину. Певний час молодій жінці здавалося, що більше нікого не зможе покохати, довіритися , бо колишні її обидва чоловіки були зрадливі, жорстокі, цинічні. Та згодом ближче познайомилася з Ігорем. Він теж медик, дуже близька їй по духу людина. Спершу вона ще глушила в собі щирі почуття , та він був дуже обережним і терплячим, ніжним і лагідним. І тоді Інна зрозуміла, що їхня дружба переросла в справжнє кохання.
Пара одружилася. В них підростає донечка і всі разом вони дуже щасливі.
Лідія КОШАРИНСЬКА.
�6ؐY��
About The Author
