Три запитання від читачів та редакції «ВІ» голові районної ради Олексію ПАНТІЛЄЄВУ

– Олексію Анатолійовичу, чутки по Балті швидко розповсюджуються. До нас звернулись читачі газети із запитанням: чому приміщення стоматологічної поліклініки віддали в оренду приватній особі?
– Чого вони бояться? Вибачте, що я запитанням – на запитання.
– Люди бояться, що вже не буде можливості отримати безкоштовні стоматологічні послуги тим, хто не має фінансових можливостей їх оплачувати. Цікавить також, що буде з самою будівлею.
– Хочете чесно? Я не вірю у безкоштовну медицину і, тим більше, в безкоштовну стоматологію. Ми живемо у 21 столітті й розуміємо, що якість залежить від оплати (хто б не оплачував послуги – держава чи споживачі). Самі знаєте: у приватного стоматолога ви, окрім хорошого ставлення, бачите хороші умови праці, сучасне обладнання та матеріали, відремонтоване приміщення тощо. Головний лікар ЦРЛ пропонував колективу стоматполіклініки створити госпрозрахункове підприємство і зароблені на платних послугах кошти вкладати у покращення умов роботи та обладнання. Лікарі не захотіли ризикувати. Тепер знайшлася людина, яка сама запропонувала вкласти кошти у ремонт приміщення, у сучасне стоматологічне обладнання, інструменти тощо. Їй ми поставили одну-єдину умову: аби лікарі, оплата праці яких фінансуватиметься з бюджету, залишались у приміщенні стоматполіклініки і весь відведений їм робочий час працювали на новому обладнанні. І вона погодилась. Своїм рішенням депутати задовольнили заяву підприємця А.О. Лучко щодо надання в оренду будівлі стоматполіклініки. Отже лікарі, котрі отримуватимуть заробітну плату в ЦРЛ, трудитимуться у звичному для всіх, але відремонтованому приміщенні, у комфортних умовах, і на сучасному обладнанні задовольнятимуть потреби нашого населення у безкоштовній стоматологічній допомозі. Ця умова буде прописана у договорі оренди. А.О. Лучко запропонувала також нашим стоматологам у вільний від основної роботи час працювати на цьому ж обладнанні, але вже з платними клієнтами для того, щоб спільно заробити кошти. Частину прибутку віддати інвестору, аби мала можливість окупити вкладення, іншу частину отримати як заробітну плату. В результаті ми матимемо відремонтовану сучасну стоматполіклініку з безкоштовними та платними послугами і – надходження за оренду до районного бюджету (хоч у масштабах всього району це невеликі кошти).
– Запитання друге. Ви особисто на минулій сесії райради підтримали реорганізацію центральної районної лікарні та районного центру ПМСД з комунальних установ у підприємства. Чому?

– Головний лікар ЦРЛ О.М. Бурлака у своїй доповіді розповів про основні переваги такого перетворення, а їх чимало. Від себе додам, що ми не повинні стояти на місці, а розвиватись. Цього вимагає час. Сама ідея вже витала у повітрі і вперше була озвучена заступником Міністра охорони здоров’я Павлом Ковтонюком під час його візиту до Балти. Ми його почули і першими в області прийняли рішення про таку реорганізацію. Впевнений – це важливий крок на шляху формування госпітального округу з центром у Балті, коли кошти «йтимуть за пацієнтом». Вже тепер на рівні держави заявлено про зміну фокусу від утримання бюджетних установ до фінансування якісних послуг.
– Які переваги комунальне підприємство матиме у порівнянні з комунальною установою?
– Думаю, я не один вже не вірю у безкоштовну медицину: напевно, кожен вже стикався з необхідністю не тільки купувати ліки, а й послуги. Добре, що вже й керівництво країни говорить про необхідність легалізації певних платних медичних послуг, відокремлення їх від обов’язкових безкоштовних. Допустимо, ті ж палати з покращеними умовами, за які комунальній установі заборонено брати плату, доводиться «викручуватися», шукати шляхи, брати благодійні внески тощо. Тепер комунальні підприємства ЦРЛ та районний центр ПМСД зможуть називати речі своїми іменами і на законній підставі надавати платні послуги, вартість яких буде чітко вказано у калькуляції. Якщо робота комунальної установи регламентується законодавчими актами та нормами ще радянських часів (від кількості лікарів до ліжок), то комунальне підприємство може перебудувати свою роботу по-іншому. В тому числі врахувати фактичне навантаження медиків, адже ми всі прекрасно розуміємо, що, скажімо, медсестра операційна чи в реанімаційному блоці та на прийомі у лікаря несуть різне навантаження. Так, вони всі виконують свою благородну місію, але у когось інтенсивність праці трохи більша, в когось – менша. Це повинно враховуватись, на мою думку. Сьогодні підприємства вже зможуть регулювати такі речі. Є ще чимало переваг, про які може краще розповісти головний лікар. Гадаю, ми дочекаємось такого моменту, коли кошти «ходитимуть за пацієнтом». Це теж оцінка якості роботи лікаря, довіри до нього.
– Цей рівень довіри буде оцінюватися у грошовому еквіваленті?

– Звичайно. Чим більше лікар вилікує людей, тим більшу зарплату отримає. Адже Міністерство охорони здоров’я укладатиме контракти з медичними закладами, де буде визначена певна плата за кожного пацієнта.
– І варіант потрапляння винагород до кишені відійде у минуле?
– Він не буде виключений, поки самі хворі не перестануть у цю кишеню класти. Труд медика не тільки почесний, а й нелегкий. Невипадково вчительська та лікарська професії найбільш оплачувані в світі. Але не у нас, на жаль. Так склалось. І все-таки, час хабарів має відійти у минуле. Є підприємство і воно боротиметься за якість обслуговування. Лікарі й пацієнти повинні розуміти, що вони є учасниками цього процесу. Чесно зароблені кошти підуть не тільки на підвищення заробітної плати медикам, а й на розвиток підприємства задля майбутніх поколінь, які будуть тут проживати і працювати.
– Тепер запитання третє, теж важливе, але не на медичну тему. До кінця 2018 року в Україні триватиме роздержавлення преси: вихід органів влади і місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ. Нещодавно у Верховній Раді відбулися комітетські слухання на цю тему, де йшлося про досвід та перешкоди, з якими стикаються комунальні газети, котрі вже роздержавлюються. Серед перешкод названо й небажання деяких засновників позбавлятися впливу на видання. Яка Ваша тактика? Як ставитесь до незалежних ЗМІ?
– Відчувати себе господарем становища і тримати газету на гачку?! Ні, я – категорично проти! Роботу редакції треба оцінювати по справах. Якщо газета подає об’єктивну, грамотну інформацію, то й люди її нормально сприймають. Будь-яке викривлення фактів стає явним. Закон вимагає роздержавлення комунальних газет, то й й дякувати Богові! Хоча я не вірю у повністю незалежні ЗМІ (хто платить, той «замовляє музику»), але вважаю, що саме від органів влади вони не повинні залежати. В цьому є своя логіка: через газету має відбуватися діалог влади і населення, а не нав’язування своєї позиції. Крім того, підтримка друкованого засобу інформації обходиться районній раді дорожче, ніж замовлення матеріалів у приватних ЗМІ. Тож якщо ми після роздержавлення «Народної трибуни» перейдемо на договірні стосунки, райрада ще й зекономить витрати на висвітлення своєї діяльності. В якісному ж сенсі, я хочу сказати, що й сьогодні навіть близько немає нічого схожого на цензуру з нашого боку. Ніхто не контролює, не диктує редакції, що і як писати. Єдине – ми можемо замовити привітання чи іншу необхідну для інформування населення публікацію. Зрозуміло, що першою проблемою, з якою стикається приватна газета на початку бізнесу, це потреба у обладнанні та приміщенні. У «Народної трибуни» обладнання залишається, а приміщення за законодавством надаватиметься районною радою на пільгових умовах: 1 грн. на 15 років. Інша проблема – читачі, які теж нікуди не дінуться і так само будуть передплачувати видання, яке звикли читати багато років поспіль, незалежно від того, хто буде власником – районна рада чи колектив газети. Отже стартові умови для ведення бізнесу, на мою думку, у «Народної трибуни» хороші.
– А здорова конкуренція стимулюватиме працювати на головного замовника – читача…
– Повторюся: видання газети – це такий самий бізнес, як все інше. Журналісти виробляють продукцію – читач її купує.
– Як оцінюєте якість написаного матеріалу з точки зору представника влади? Скажімо, якщо у замовленому матеріалі проявлятиметься критика, будете його оплачувати?
– Якщо критика є конструктивною, то не тільки платити, але й прислухатись до неї треба. Я і тепер, до роздержавлення, коли ми ще фінансуємо газету (торік – 150 тис. грн.), жодного разу не говорив, що критика виключена. За умови, звичайно, що вона – розумна і справедлива, не меркантильна чи навіть скандальна. Вчасно виявлені помилки легше усувати. Якщо газета таким чином допомагатиме – це добре.

Leave a Reply