Корпуси Балтського молочноконсервного комбінату на так званій «Комаровій горі» видно здалеку, вони навіть прикрашають місцевість. Але при наближенні, починаючи від зруйнованого полотна бетонки, що веде на гору, від тієї краси вже нічого не залишається. Реальність вивітрює мрійливий настрій: облуплені стіни з вибитими місцями вікнами, зруйновані сходинки, що ведуть до головного адміністративного приміщення, роблять схожим на спустошену споруду колись відомий навіть за межами України молочноконсервний комбінат.
Живим тут все ще залишається житлове містечко. Воно живе своїм особливим життям, хоч і не відірваним від «світу». Але колись працююче велике підприємство наклало свій відбиток не тільки на місцевий менталітет. Залишившись без роботи (більшість мешканців були працівниками комбінату), дехто знайшов її в Балті, хтось у пошуках заробітків виїхав за межі району. Той, хто залишився, веде домашнє господарство, вирощуючи свиней та птахів, примудрившись підлаштовувати під ці потреби різні гаражі та сарайчики, що негативно позначається на екології.
Будинки у міс-
течку переважно багатопо-
верхові, побудо-
вані для працівників підприємства, вже давно потребують капітального ремонту, а проб-
леми з водопостачанням та во-
довідведенням – на межі екологічної катастрофи. Зарадити цьому Білинська сільська рада (територія містечка була у її віданні) не могла, тим більше – брати на баланс комунікації та обслуговувати їх. Щоправда, після того, як сільрада об’єдналася у громаду, тут було зроблено вуличне освітлення, почалися переговори щодо вирішення проблеми з водопостачанням та водовідведенням. Обслуговування водопровідної мережі взяло на себе КП «Водоканал».
Аби не залишатись сам-на-сам зі своїми проблемами, за порадою спеціалістів міської ради, мешканці місцевого 32-квартирного будинку, який перебував у аварійному стані, створили перше на Балтщині ОСББ під назвою «Ласуня». Про це вже писалось в одній з публікацій «ВІ» минулого року. Об’єднання співмешканців дозволило залучити для виконання робіт на умовах співфінансування кошти з міського бюджету. Сьогодні тут вже перекривається дах. За словами очільника «Ласуні» Наталії Михальченко, у планах об’єднання заміна вхідних дверей, благоустрій території з облаштуванням клумб та встановленням лавочок. За її словами, таке небайдуже ставлення до спільної власності спонукало й мешканців інших будинків розпочати ремонт під’їздів та наводити порядок у підвальних приміщеннях.
І все ж під час перебування у містечку мене не покидало відчуття занепаду. Бо ресурс того, що залишалось ще після колись благополучного мікрорайону, коли все житлово-комунальне господарство обслуговувалось відповідними службами великого підприємства, вичерпаний вже давно.
За інформацією заступника директора ТОВ «Срібний дім» Любові Лобанової, яке придбало у 2013 році МКК, водопровідна та каналізаційна мережі потребують капітального ремонту. Якщо не вживати заходів, на містечко (понад 120 квартир та 27 котеджів) чекатиме доля Алчевська. На моє запитання щодо перспектив відновлення виробництва, Любов Лобанова відповіла, що вони залежать від інвестицій. Потенційних інвесторів вистачає, але чи ризикуватимуть вкладати чималі кошти у комбінат через нестабільність в Україні? Заступник директора також спростувала чутки про те, що обладнання вивозиться на металобрухт: все законсервовано і чекає на кращі часи, – зазначила вона. Водночас, підприємство із задоволенням позбулося б вантажу водопровідної та каналізаційної мереж, до яких під’єднаного житлове містечко. Це питання, на її думку, в силу різних причин посувається дуже важко. Але нещодавно було встановлено лічильник на водопровід, отже є надія, що кількість води, яку споживає містечко, реально обраховуватиметься і розрахунки між підприємством та КП «Водоканал» будуть позбавлені суперечностей. На часі – обіцяне міською радою встановлення башти Рожновського, що дозволить від’єднати, нарешті, водопровідну мережу містечка та прискорить процес її передачі у комунальну власність міської ради.
Про це ми також говорили з головою мікрорайону Тамарою Сорокатою, котра провела мене всіма куточками містечка, в тому числі – проблемними (а їх тут чимало!). Вона мріє про часи, коли тут буде облаштовано дитячий майданчик: вже не один поріг у міській раді оббила з цього приводу. Були тут й поважні комісії, і трактора вже присилали, але літо минає, а «віз і нині там».
– Ми хочемо, щоб дитячий майданчик був встановлений на місці колишнього побуткомбінату у центрі містечка. Але тут є труднощі: треба знести старий фундамент, розчистити територію. Власними силами ми цього не зробимо: потрібна важка техніка, бо непросто загорнути будівельне сміття… Тут було б непогано. Ось тут встановити б лавочки.., – поділилась вона задумами і додала: – Нам би ще спортивне знаряддя.
Спортивного знаряддя у містечку справді не вистачає. Та й на території, відведеній під стадіон у санітарній зоні поруч з комбінатом, теж нічого немає, крім воріт та гусей і курей, які тут вільно пасуться, позбавляючи бажання грати у футбол у пташиних екскрементах.
Під час невеличкої екскурсії територією містечка зрозуміла, що на вирішення багатьох болючих проблем впливає людський фактор. Зокрема, на думку Тамари Сорокатої, багато чому можна було запобігти, якби було бажання мешканців щось змінювати на краще. Боротьбу за створення благоустроєного містечка вона веде власним прикладом, вирощуючи квіти у себе на балконі та біля гаража. Разом з однодумцями, такими ж небайдужими, як сама, закладають майбутню паркову зону. Ще минулого року посадили саджанці ялинки та сосни. Маленькі, вони ледь виглядають з-під високої трави, яку навмисно заборонили косити. Бо чимало деревець вже постраждало від байдужих рук: покосили разом з травою.
– Так шкода їх, – бідкається Тамара і, показуючи на скалічене деревце, якому вдалося вижити, промовила: – Дивись, як сонечко маленьке.
Вимоглива до себе, голова мікрорайону вимагає й від інших дотримуватись правил благоустрою. Це подобається не всім, але більшість мешканців влаштовує її категоричність, небайдужість та бажання попри все лобіювати інтереси «молочників» на рівні місцевої влади. Саме тому нещодавно під час загальних зборів, де були присутні міський голова Сергій Мазур та його заступник з питань ЖКГ Федір Молодець, активні мешканці не тільки обговорили проблеми містечка, а й знову підтримали Тамару Сорокату у її прагненні навести порядок на території містечка.
Хочеться вірити, що спільними зусиллями небайдужим мешканцям містечка на чолі з нею таки вдасться подолати труднощі, а влада почує їх та підтримає.
Людмила ШЕЛИХ•
About The Author
