Таку назву черговій виставці картин, що відкрилася днями у виставковій залі Балтського історичного музею , дав колектив закладу, здійснивши свій давній задум. Її зміст цілком відповідає назві. Відбір робили з архіву музею, створеного учасниками художніх пленерів. Адже кожного разу художники на прощання дарували свої твори на полотні. Всього виставлено на огляд глядачів картини шістнадцяти авторів з Харкова, Києва, Польщі, Одеси, Херсона¸ Білгорода- Дністровського та Балти. Представили на виставку свої нові роботи художники-балтяни Сергій Шендеровський – чотири, Андрій Виклик- одну, Олена Дорош – дванадцять.
Що не картина – то цікавий витвір мистецтва. Всі , хто прийшов на відкриття заходу, з інтересом знайомляться з виставкою. Подовгу затримуються біля картин «Великий кормчий», «Весняна гетерохромія», «Флорія» Сергія Шендеровського ( полотно, олія), Дарії Дептули – «Запах Балти», Михайла Пархоменка – «Курочка Ребе» та «Викрадення балтянки», Євгенії Решетнікової – «Осінній настрій» та «Містична Балта»… Самі за себе говорять назви картин, створених на ДВП акрілом та олією, окремі з використанням насіння Оленою Дорош: «Своя фантазія», «Музика серця», «Фарби літа», «Музика осені», «Вітер», «Ідилія», «Дві стихії», «В задумі». У своєму виступі вона зізналася:
– Я не можу сказати, що те, чим я займаюсь, це творчість. Я дуже люблю людей, природу і стараюсь передати ці почуття. Враження про виставку хороші. Є роботи, від яких просто не можна відірвати погляд.
– Я не володію бурхливою фантазією, – сказав , зокрема, пояснюючи зміст своїх творів, Сергій Шендеровський,- тому пишу реальність. Адже казка – це завуальована реальність…
Директор музею Петро Ткач зазначив, що діти, ледь ставши на ноги , починають малювати, а вже пізніше вчаться писати. Частина з них виростають і стають художниками. У кожного, звичайно ж, багата фантазія.
В музеї – красива виставка. Художники фантазують, сміються, радують своєю творчістю серця людей.
Павло ІВАНОВ