– Федоре Олександровичу, розпочнемо з того, що помітно сьогодні: в центрі нашого міста ведуться ремонтні роботи, нарешті, навіть прибрано «малу архітектурну споруду» біля дитячої бібліотеки… Невже буде як в Ірпіні, який оголошено містом парків, містом з чистою екологією? Його центр реконструюється і має стати по-справжньому європейським. У Балти є така перспектива?
-У нас теж запланована реконструкція центральної частини міста. Проект вже презентовано під час засідання виконавчого комітету. До дня народження Балти, надіємось, центральна площа матиме зовсім інший вигляд. Процес покращення міста – безперервний, постійний: обов’язково десь щось змінюється, ремонтується.
– А що з бібліотекою?
– Наступного року планується зробити капітальний ремонт приміщення із заміною покрівлі, ремонтом фасаду.
– Вперше за багато років передбачено виділення чималих коштів КП «Балтакомунсервіс» на благоустрій міста і сіл громади…
– Хай вас не лякає сума, яка проходить транзитом через кошторис «Балтакомунсервісу»: левова частка цих коштів має цільове призначення. Сьогодні всі вуличні електромережі, дороги, тротуари в населених пунктах громади передано на баланс цього комунального підприємства. Тому видатки на виконання відповідних підряд-них робіт фінансуються з бюджету « Балтакомунсервісу.»
– А на власні потреби щось залишається?
– «Балтакомунсервіс» на власні потреби заробляє самостійно, з міського бюджету фінансується прибирання вулиць. Крім того, вперше за рахунок бюджету значно оновлено транспортний парк підприємства: до придбаного два роки тому сміттєвозу додано днями ще один новий. Придбали автопідйомник, два нових трактори, тракторний причіп, косарку та подрібнювач деревини. Досі нічого не купували! «Наймолодший» трактор був 1988 року, автомобіль – 1989! На ремонт такої техніки та запчастини витрачалось чимало коштів. Немає сенсу її утримувати: ефективність старої техніки мінусова, її треба позбуватись. Думаємо, що до кінця року автопарк буде оновлено на 80 відсотків. У 2017 році плануємо придбати автогрейдер.
– Чи щось змінилося в громаді завдяки використанню нової техніки?
– Тепер підприємство може самостійно ремонтувати електромережі, має власних спеціалістів. Знесення старих аварійних дерев теж здійснюється власними силами завдяки автопідйомнику: раніше за півроку стільки не могли зробити, як нині за тиждень. Бо вже ні від кого не залежимо.
– Хочу торкнутися болючого питання: міського сміттє-звалища. Чи буде вирішено проблему його перенесення?
– Старе сміттєзвалище однозначно треба закривати, виводити за межі міста. Робота в цьому напрямку вже ведеться, визначено місце, де буде облаштовано нове. До речі, цього року ми закупили 26 нових контейнерів для сміття. Це ж добре, та якби ставлення населення було іншим: по вул. Пушкінській контейнера перекинули, підпалюють сміття прямо в контейнерах. Мешканці не цінують те, що маємо, навіть не намагаються акуратно використовувати. Лавочки ламають. Подивіться у вікно: ким треба бути, щоб поламати таку хорошу лавочку?! Подібна ситуація й на нових автобусних зупинках: розмальовують, ламають сидіння тощо.
– А ким треба бути, щоб всупереч забороні спалювати листя на городах, створюючи димову завісу над Бал-тою, шкодити здоров’ю мешканців та й власному – теж?! Чи є на порушників засоби впливу?!
– Звичайно, є. Ми будемо організовувати виїзди санітарної комісії на місця, притягувати тих, хто розпалює багаття на городах та на вулиці, до адміністративної відповідальності. Правилами благоустрою на території міста забороняється спалювання опалого листя, трави, гілок дерев, інших предметів і відходів, що призводить до забруднення повітря. Штраф – від 340 до 1360 гривень. В « Балтакомунсервісі» є всі можливості для надання послуги з вивезення такого сміття, але часто мешканці переповнюють ним контейнери. Це теж порушення. Будемо проводити відповідну роз’яснювальну роботу, хочеться, щоб нас, нарешті , почули.
– Як вважаєте, у нашого міста є шанси стати європейським?
– Якщо населення не підтримає, нічого не вийде. Приклад: ми будуємо, слідом – ламають.
– Красномовний приклад – парк?!
– Так. Після останніх позитивних змін парк активно відвідує народ, сюди перенесли проведення свят. Але, знову ж таки, після суботи-неділі подивіться, що робиться: поламані лавки, обгортки, пляшки валяються. На території пляжу був дитячий майданчик – розгромили, знищили під нуль! Ви знаєте, ми побували нещодавно в Польщі, в рамках візиту брали участь у святкуванні Дня врожаю. Місцевий диктор оголошував: на центральній площі зібралося 5 тисяч людей (при тому, що населення в місті – 16 тисяч). Тобто третина жителів вийшла на святкування! Коли на годиннику 23.00 бамкнуло: площа порожня і сміття немає!Я не повірив своїм очам: Та що й казати! Там пиво, як і в нас, до речі, можна вживати лише у спеціально відведених для цього місцях: тільки вийшов за територію кафе – поліція бере в наручники – і до відділку! Немає такого, щоб ходили з пляшками по площі й пили. Сигарету докурив – не викине недопалок, поки до урни не донесе… Ось з чого починати треба! Ми звикли говорити, що вони там краще живуть, бо у нас немає грошей на це. Європейським місто має стати спочатку у свідомості його мешканців. Нам самим треба спочатку помінятися. У них в дитячому садку дітей вже привчають до того, що урни – різного кольору, призначені для різного сміття. І в школі – так само. Взагалі багато уваги приділяється екології, поляки дуже переживають за природу. Хоча Польща – одна з бідних країн Європи. Можливо, повторю банальне: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Я за три дні перебування у Польщі не бачив жодного двірника: може вони вночі працюють?! Хоча й прибирати там, як на мене, не було що. Площа після свята була чистою. У нас після свята двірники мішками сміття носять. У Польщі, якщо написано, що після вживання пива сідати за кермо не можна, то який би не був начальник чи чиновник високого рівня, ніколи не сяде. Закони працюють! У нас теж закони хороші, але вони не працюють!
– А комунальні служби?
– Комунальних служб там взагалі немає – все приватне. Наприкінці кожного року при формуванні бюджету на наступний, оголошується тендер на прибирання території, вивезення сміття, водопостачання тощо. Хто виграв – отримує певну суму на рік і працює. Якщо не виконав якийсь пункт договору – розірвали і – новий тендер.
– Там тендери, мабуть,не так як у нас – по півроку тривають?
– Процедура так само забюрократизована, як і в нас: експертиза, декларування тощо. Це ж бюджетні кошти! Але система діє чітко! На території звичайної сільської ради (гміни – польською) на 2 тисячі населення все викошено, прибрано приватниками. Кожен житель зобов’язаний утримувати своє господарство у чистоті та порядку. У нас теж, але – яка різниця! Не побачили ми там, аби фермер жив окремо, а контора – в іншому місці. Саме велике фермерське господарство – 250 гектарів: ось – хата, ось – ангар для техніки, склади для зерна, тут і фермерська земля. Приїхав до фермера, одразу видно – скільки в нього землі і який врожай. Фермер, у якого ми побували, ячмінь зібрав. По 100-120 центнерів з гектара вийшло. Запитали: а якщо покаже державі меншу врожайність? Він дуже був здивований: як таке може бути! Поляки з того живуть, що все – по-чесному!
– А що треба, аби закони виконувались?
– Щоб їх почали виконувати самі законодавці – депутати у Верховній Раді та міністри у Кабміні, тоді вже вимагати від людей.
– У нас приватну монополію на водопостачання та водовідведення перевели у комунальну. Щось змінилося? Є перспективи здійснити мрію споживачів – знизити тарифи?
– Щоб там не говорили про Сергія Івановича, але, погодьтеся, споживачі майже не відчувають незручностей під час виникнення аварійних ситуацій на мережі. Ніч-день, якщо поломка буде, Коновал особисто присутній на місці. При цьому у нього заробітна плата – 4,5 тисячі гривень з нарахуваннями. Крім того, на підприємстві не збільшено штат на жодну одиницю, хоча з утворенням громади навантаження зросло. Щодо тарифів. На такому рівні, як тепер, вони довго не протримаються: і так – мінімальні. На фоні зростання цін на енергоносії – підвищення тарифів неминуче.
– Проблема очисних споруд якось вирішується?
– Потрібні великі кошти. Реконструкція старих коштує як вартість побудови нових. Крім того, реконструкція старих споруд не вплине на зниження тарифу. Треба будувати нові.
Бесідувала
About The Author
