Доля не завжди була прихильною до Федора Кольцова.У восьмирічному віці втратив батька, отож разом зі старшим братом стали для мами опорою.Навчався в школі №6 і у вільний час захоплювався різьбленням по дереву та шпону товщиною …один міліметр.Це дало юнакові можливість , закінчивши тримісячні курси при хутровій фабриці, освоїти дуже відповідальну професію – розкрійника шкіри.Невдовзі колектив підприємства проводжав його на службу в армію.Після повернення десять років трудився на фабриці.
Хотілося Федору міцно стати на ноги, заробити грошей для сім’ї.Так і опинився в Якутії, як він каже, на полюсі холоду ( 72, 2 градуси морозу!).Півроку навчався на курсах по пошиттю місцевого національного взуття , а через три місяці вже давав план на виробництві, потім на себе працював.
Перед розвалом Союзу приїхав додому.Спершу в “ Юності”у майстерні трудився чоботарем, а згодом власну побудував.Справу свою любить, обслуговує замовників якісно.Та коли приходить натхнення – усе кидає і починає творити картини.Саме творити.Бо не просто створює на папері задуманий малюнок, а робить його дзеркальне відображення , займається кресленням, різьбленням по дереву, добирає за кольором шпон.А шпон, до речі, як відходи виробництва, вивозили з меблевого комбінату на сміттєзвалище і спалювали. Що міг- рятував, знайомі приносили фанеру, знаючи про його захоплення.Він виготовляв картини і дарував друзям. Тоді ж створив портрети батька і матері!
Минав час.Федір Самоїлович вечорами, у вихідні все більше займався творчістю.Кожна картина- неповторна, ручної роботи, по- своєму цікава й складна , на створення однієї витрачаються місяці й навіть роки.Покликала майстра духовна тематика, хоч до церкви й не ходить.Сьогодні його творчий доробок – 36 картин! Не менше має задумів.
Він один такий в нашій Балті. А всі ці картини й вироби виставлено днями в галереї історичного музею. Відвідувачі — у захваті! Детальніше про автора написав учасник церемонії відкриття виставки, художник Борис Кольцов.
ЧТО ТАМ …ПОД «КОРОЙ»?
Свое творчество с использованием разнообразных пород натуральной древесины продемонстрировал на открытии персональной выставки в историческом музее жителям Балты наш земляк Федор Самоилович Кольцов. Зрители были в восторге от широкой тематики экспонатов, тонкости исполнения, глубины мысли автора.
Самое главное, на мой взгляд, чему уделено внимание, – это духовность.
Вот триптих. Талантливый мастер над созданием этого экспоната работал больше года .Он воссоздал образы Господа Вседержителя, Иоанна Предтечи, Николы Чудотворца из тщательно подобранных по цвету и подогнанных по форме из миллиметровой толщины тонко зашлифованного древесного шпона. Для набора этого триптиха изготовлено и установлено более двух тысяч элементов из шпона. Он создал в своих работах прекрасную натуральную цветовую гармонию.Так же изготовлены и другие экспонаты на духовную тему, в частности, икона Пресвятой Богородицы, ангелы… Именно применение шпона из дерева для создания духовных образов без использования красителей очень близко по колориту и цвету. Цвет древесины как бы исходит от святости и чистоты. Применение этих качеств шпона придает тщательно подобранным композициям, духовным образам умиротворенную величавость, мудрость, спокойствие, уверенность, достойность бытия, предназначенность. Это единство со святостью приближает человека к духовности.
Федор Кольцов также уделил внимание былинам, он дружит с резцом. На выставке мы увидели разные искусно вырезанные, тщательно отполированные скульптурки из дерева разных пород.Но они отличаются своим натуральным цветом.Работы из липы почти белые, из клена — слегка отдают зеленью, из дуба- чуть – чуть коричневеют…Мастер все это учитывает , по цвету определяет, где дерево росло и сколько ему лет, в каких условиях хранился выросший ствол .Он говорит, что шпон бывает и золотистого оттенка, мечтает применить когда-нибудь такой шпон.Если удастся раздобыть!
Хочется пожелать Федору Самоиловичу найти шпон с золотистым отливом, создать прекрасную работу.А мы все с удовольствием порадуемся вместе с ним.Новых успехов и удач!
Борис КОЛЬЦОВ,
г.Балта.