Олексій ПАНТІЛЄЄВ, голова районної ради, член команди тренерів Української асоціації районних та обласних рад з теми «Забезпечення регіонального та місцевого розвитку».
— Рік тому ви, Олексію Анатолійовичу, говорили про те, що вважаєте неправильною запропоновану Мінрегіоном модель адмінустрою області з поділом на 4 райони, називаючи оптимальну цифру 7. І висловлювали свою пропозицію на різних рівнях. Тепер у вже затвердженому Кабміном проєкті поділу Одещини серед шести районних центрів Балти немає. Сприймаєте це як поразку?
— Особисто мені, як мешканцю Балтщини, це неприємно. Але сприймаю ситуацію, як факт, який майже відбувся (адже проєкт ще має бути проголосованим Верховною Радою). Погано, що пропонується поділ не на 7 районів. Але це краще, ніж на чотири. Тепер продовжувати боротися за районний центр в Балті, на мою думку, вже немає сенсу, адже пропозицій з цього приводу було подано достатньо і в облдержадміністрацію, і в нашу Асоціацію, і до Кабміну. Але профільне міністерство вирішило саме так, як є.
— Під час нашого останнього інтерв’ю ви висловлювали побоювання, що ми будемо обирати депутатів й до районних рад.
— Так і сталося. Під час однієї з розмов за «круглим столом» у Кабінеті Міністрів, я, з огляду на те, як просувається адмінреформа, зауважив, що навряд чи до виборів у місцеві органи самоврядування встигнуть прийняти зміни до Конституції. І тепер по суті треба визнати, що сам факт виборів до районних рад – вимушений. І ті повноваження, які «дістануться» новим райрадам за великим рахунком, поклавши руку на серце, будуть притягнутими за вуха, аби хоч чимось їх завантажити. От я читаю, чим вони займатимуться: підтримка спеціальної загальної освіти (профтехучилищ), закладів охорони здоров’я (так розумію – тих, що є комунальною власністю райрад)… Тобто не фінансування, а підтримка. Це те саме, чим займалася наша райрада, коли потрібно було виділити залишки бюджету на утримання лікарні. яку ми, передбачаючи таку ситуацію в країні, ще минулого року передали об’єднаній територіальній громаді. Соціальний захист населення. Це, напевне, один з небагатьох пунктів, який, вважаю, дійсно має бути серед районних повноважень. Підрозділи соціального захисту населення, пенсійного забезпечення, податкової служби тощо повинні управлятися централізовано. Це святий обов’язок держави, який вона не повинна перекладати на плечі об’єднаних громад. Фізична культура та спорт на районному рівні, культура та мистецтво, реалізація районних програм та у молодіжній сфері, вирішення окремих питань у сфері землеустрою, містобудування та архітектури – я не розумію про що це! Але, якщо будуть райради, то, напевно, потрібно їх чимось уповноважити.
— Як весільних генералів?
— З того, що я бачу , – так.
— В Асоціації якісь обговорення відбуваються з цього приводу?
— Карантин вніс свої корективи. Тому протягом двох місяців не збираємось. Обговорюємо у телефонному режимі, але мої слова дещо йдуть у противагу керівництву Асоціації, адже вони наполягають на тому, що повинні бути районні ради. І це зрозуміло, бо асоціація представляє інтереси райрад. Та мій досвід роботи на посаді голови районної ради в умовах децентралізації, коли вже була створена Балтська ОТГ, говорить про те, що район – це скоріше умовна одиниця, ніж орган самоврядування, який вирішує проблеми населення. Та й ті питання, які торкалися району, підтримувалися за рахунок сільських рад, які ще не об’єдналися.
— А тепер з чого наповнюватиметься районний бюджет?
— Не уявляю. До цього часу відрахування йшли пропорційно: до районного, обласного і державного бюджетів. Мабуть, цю пропорційність порушать, адже той податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), що йшов до районного бюджету, буде передано за законом новоствореній громаді.
— То варто заспокоїтись і подивитись, що з цього вийде?
— Пропоную тим, хто з цього приводу дуже переживає, балотуватись у депутати новоствореної районної ради і захищати інтереси Балтщини.
Бесідувала Людмила ШЕЛИХ.
About The Author
