ШАНОВНІ ЧИТАЧІ, як і обіцяли, звітуємо про ще один онлайн-захід, який пройшов у форматі колективного інтерв’ю із заступницею керівника Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталією Рябцевою. Участь в ньому разом з нами взяла група регіональних журналістів – представників шести областей України. На жаль, через брак друкованої площі ми не змогли опублікувати цей матеріал вчасно, але, гадаємо, він не втратив своєї актуальності.
У невеликому вступному слові пані Наталія запевнила, що реформа системи охорони здоров’я продовжується саме так, як була запланована. Єдина зміна – те, що Національна служба здоров’я укладає договори з медичними закладами ще за чотирма додатковими пакетами, пов’язаними з боротьбою з COVID-19.
Серед запитань, на які відповіла Наталія Рябцева, є й ті, що стосувалися Балтської міської багатофункціональної лікарні.
— Балтська міська багатопрофільна лікарня має договір з НСЗУ, але через карантинні заходи послуги надаються тільки ургентним хворим, широкий доступ пацієнтам закрито. Лікарня працює далеко не на повну потужність. З чого платити заробітну плату медпрацівникам?
— Насамперед, я хочу зазначити, що Балтська багатопрофільна лікарня підписала договір з Національною службою здоров’я на надання 9 груп гарантії, загальний бюджет за цим договором становить понад 24 млн. гривень. Сюди входять як стандартні пакети, так і пріоритетні. Наприклад, це стосується медичної допомоги при пологах, а також пріоритетний пакет на гістероскопію (це раннє виявлення новоутворень). Дійсно, у зв’язку з початком епідемії обмежено доступ планових хворих для отримання допомоги. Однак Національна служба здоров’я все одно оплачує повністю свої зобов’язання закладу, зокрема, по тих пакетах, які стосуються надання стаціонарної допомоги. Йдеться про обсяг допомоги для цього та всіх інших закладів, законтрактованих саме на ці види послуг. Стаціонарне лікування, як хірургічне, так і терапевтичне, відбувається в межах зафіксованої в договорі суми. Вона не зменшується через те, що в закладі надається менше послуг. Якщо говорити про конкретні виплати, то за квітень цей заклад отримав понад два з половиною мільйони гривень і також в травні вже був отриманий аванс понад 2 млн. грн. Тобто фінансування відбувається в повному обсязі, як було заплановано до початку епідемії.
— Цієї суми не вистачає. Потреба – понад 4 мільйони.
— Стосовно фінансування ми знаємо, що окрім програми медичних гарантій, більшість закладів отримують також додаткове фінансування з місцевого бюджету від своїх власників. Зазвичай це фінансування в середньому становить 30% від тієї суми, яку лікарня отримує з центрального бюджету. Ми аналізували бюджет всіх лікарень, які подавалися до нас на укладання договорів. Якщо говорити про Балтську, то потреба закладу в дофінансуванні відповідно до тієї суми, що була в минулому році, становить 15%. Це навіть менше, ніж те, що в середньому по країні місцева влада як власник закладу дофінансовує з огляду на свої зобов’язання перед громадою і перед закладом.
Відповіді на запитання наших колег, які також можуть зацікавити читачів «ВІ».
– Що таке пріоритетний тариф?
— В межах медичних гарантій було визначено кілька пріоритетів, які були розроблені, насамперед, виходячи з того, які захворювання найбільше впливають на смертність наших громадян. Таким чином у пріоритетні тарифи потрапили такі послуги як лікування інсульту, інфаркту, а також рання діагностика онкоутворювань. Ми бачимо, що дуже часто пізно діагностуються у людей хвороби, пов’язані з онко, тому хотіли б цю ситуацію виправити. Також державою як пріоритет були визначені медична допомога при пологах та допомога новонародженим, які потребують додаткового медичного спостереження чи лікування. І за ці послуги відповідно був розрахований підвищений тариф, для того, щоб заклади могли далі розвивати ці види допомоги і найбільш якісно їх надавати.
— Які пакети послуг буде оплачувати НСЗУ згідно з програмою медичних гарантій? Які потребуватимуть корекції?
— Станом на зараз програма медичних гарантій поширюється на всі основні види медичної допомоги. Це є первинна, екстрена медична допомога, амбулаторна (те, що ми класично називаємо поліклініками), стаціонарна, паліативна допомога, реабілітація, а також програма «Доступні ліки». Окрім того, у зв’язку з Covid-19 програма медичних гарантій розширена на чотири додаткових питання, що стосуються надання допомоги пацієнтам з коронавірусною інфекцією або підозрою. І в ці пакети також входить надання допомоги мобільними бригадами, бригадами екстреної медичної допомоги, а також стаціонарної допомоги.
— В умовах реформування вторинної ланки системи охорони України Березанська центральна районна лікарня може залишитись без інфекційного відділення, оскільки за вимогами НСЗУ претендувати на нього не може. Чи можна розраховувати, що НСЗУ перегляне свої вимоги?
— А я хочу насамперед сказати про те, що НСЗУ працює в інтересах пацієнта: безпека та якість послуг, які можуть бути надані пацієнтам для збереження їхнього здоров’я та життя, є пріоритетними. Відповідно ми укладаємо договори з тими закладами, котрі можуть надати якісну і безпечну допомогу. Стосовно вимог, прописаних для контактування. Вони не є вищими за вимоги, визначені ліцензійними умовами, які формує Міністерство охорони здоров’я. Ще минулого року ми часто зустрічалися з представниками місцевої влади і говорили про те, що власники мають потурбуватися, якщо вони очікують, що їхній заклад працюватиме на той чи інший вид послуг. Вони мають сприяти тому, щоб заклад мав відповідних фахівців і відповідне обладнання. І, до речі, самі вимоги, які стали передумовою контрактування, довгий час були відкрито доступні на нашому сайті. Отже, якщо ми говоримо, що власник відповідає за те, щоб в закладі було необхідне устаткування і в тому числі наявність спеціалістів, то далі Національна служба здоров’я виконує свою частину зобов’язань і контрактує заклад на ті пакети, ті види допомоги, які можуть бути надані. Наші правила є єдиними для всіх, ми не робимо винятків, адже йдеться про життя та здоров’я людей.
— Згідно з наказом НСЗУ фіброгастроскопію в лікарні дозволено безкоштовно робити лише пацієнтам від 50 років за наявності направлення сімейного лікаря. А у молодших хіба не бувають проблеми, пов’язані з кишківником та іншими органами, які досліджуються фіброгастроскопом? Собівартість цієї процедури становить близько 800 грн., чому в переліку оплачуваних послуг практично відсутні реєнкопатології?
— Коли розроблялися умови надання саме пріоритетних послуг з виявлення новоутворень, ми спиралися як на українську статистику, так і на міжнародний досвід, в тому числі міжнародні клінічні протоколи, що визначають найбільші групи ризику, для яких необхідно встановлювати пріоритетні тарифи та стимулювати таким чином медичних працівників проводити діагностику саме серед груп ризику. В даному випадку до групи ризику входять пацієнти віком від 50 років. Водночас це не означає, що пацієнтам молодшого віку цю послугу не нададуть. Для того, щоб її отримати, необхідне направлення від сімейного лікаря і ця послуга буде надана в межах інших пакетів (стаціонарного чи амбулаторного), залежно від того, де знаходиться пацієнт і в який момент часу він потребує цієї послуги. Просто її буде оплачено в межах іншого пакету – не за пріоритетним тарифом.
— Як Національна служба здоров’я планує вирішити питання забезпечення медичної допомоги пацієнтам психоневрологічних закладів?
— НСЗУ уклала договори з майже двома сотнями спеціалізованих закладів на надання психіатричної допомоги дорослим і дітям. Загальна сума фінансування -майже два мільйони гривень. Більша частина цих закладів – багатопрофільні лікарні, і лише трішки (більше шістдесяти) – вузькоспеціалізовані психоневрологічні або психіатричні заклади. НСЗУ сплачує виключно за надання психіатричної (медичної) допомоги – йдеться як про стаціонарну, так і про амбулаторну. Але я хочу також додати, що в наших реаліях, на жаль, в психіатричних закладах дуже часто, окрім медичної допомоги надають соціальну. В межах своєї компетенції НСЗУ не може фінансувати соціальні послуги. Вони мають фінансуватися за іншими бюджетами і за іншими програмами. Думаю, до вирішення цієї проблеми потрібно підходити комплексно. Тому зараз ведемо перемовини з представниками інших відомств про те, як ми можемо об’єднати зусилля і які рішення можна знайти (в тому числі фінансові) для того, аби підтримати надання таких психосоціальних послуг пацієнтам. Тут велику роль грає також і керівництво закладу, яке приймає рішення про те, як організувати допомогу. Адже якщо ми подивимося на міжнародний та український досвід (на прикладі багатопрофільних лікарень), ми бачимо, що стандартна госпіталізація пацієнта в гострому стані не потребує більш ніж 30 днів. Тоді як дуже часто в психоневрологічних диспансерах людей тримають місяцями. І це переважно не є медичною допомогою. З аналітики, проведеної в Україні, близько 30 відсотків госпіталізованих пацієнтів у попередні роки не потребували госпіталізації, а відповідного амбулаторного нагляду та медикаментозного лікування. Тепер багато міжнародних партнерів допомагають нашим лікарям на амбулаторному рівні, в тому числі лікарям первинки, навчають їх як вести, як консультувати пацієнтів з психічними розладами. І ми сподіваємось, що незабаром все більше пацієнтів зможе отримувати допомогу саме амбулаторно і знаходитися в тривалому хорошому стані ремісії. А Національна служба здоров’я буде це максимально підтримувати.
— Щодо фінансування тубдиспансерів і психіатричних лікарень: чи існує можливість забезпечення хворих ліками безкоштовно?
— В межах договору із закладами передбачено, що пацієнти мають отримувати ліки, які входять до так званого національного переліку лікарських засобів. І в закладах відповідно до законодавства обов’язково мають бути ці ліки та надаватися безоплатно. Хочу додати, що є частина лікарських засобів, які закуповуються централізовано Міністерством охорони здоров’я в рамках інших бюджетних програм. Ці ліки постачаються додатково до того, що ми оплачуємо за тарифом. Це стосується як психіатричної допомоги, так і допомоги при лікуванні туберкульозу. Розуміючи важливість психіатричної допомоги, на наступний рік ми розглядаємо можливість включення певних препаратів до програми «Доступні ліки». Але, звичайно, це тільки в наших планах: будемо говорити про це з Міністерством охорони здоров’я та Міністерством фінансів. Сподіваюсь, що цю пропозицію підтримають.
Якщо говорити про тубдиспансер, хочу зазначити, що в більшості розвинутих країн практикується не утримання окремих тубдиспансерів, а надання спеціальної допомоги. Тобто госпіталізація пацієнтів з відкритою формою в лікарні загального профілю (багатопрофільні лікарні). Для цього створюються окремі палати або окреме відділення. Пацієнт протягом короткого періоду отримує лікування для того, щоб його відкрита форма перейшла в закриту, після того він може продовжувати своє лікування амбулаторно, наприклад, у свого сімейного лікаря. Власне, ми зі свого боку запропонували Міністерству охорони здоров’я розширити програму по туберкульозу ще одним напрямком з фокусом на амбулаторне лікування для того, щоб стимулювати на місцях ведення таких пацієнтів. Бо насправді багатьом пацієнтам дуже незручно їздити постійно в лікарню або, наприклад, довгий час там перебувати на госпіталізації.
Відповідь на запитання щодо платних стоматологічних послуг:
— Насправді багато стоматологічних закладів уклали договір з НСЗУ і загальний обсяг фінансування стоматпослуг за програмою медичних гарантій у 20-му році становить понад 100 мільйонів гривень. Можу сказати, що в попередні роки стоматологічна допомога в Україні фінансувалася більше, ніж, наприклад, лікування інсультів чи інфарктів. У більшості країн, навіть багатих, розвинутих, стоматологія виключена з програми державних гарантій тому, що, з однієї сторони, це достатньо високотехнологічна і дорога сфера медицини, по-друге, вона переважно не становить загрози для життя і здоров’я громадян. А тому в межах програми медичних гарантій ми пріоретизували ті послуги, які допоможуть знизити рівень смертності та, зокрема, перерозподілили кошти на лікування інсультів і інфарктів. Водночас в стоматологічний пакет, який фінансується Національною службою здоров’я, входить планова дитяча стоматологія, бо вона сприяє тому, щоб загальне здоров’я дитини було кращим, а також ургентна стоматологія – коли людині зовсім погано. Якщо йдеться про планову допомогу, то це відноситься до категорії платних послуг. Виходячи з реальної ситуації, всіх бюджетних обмежень та пріоритетів, прийнято рішення: аби система була зрозумілішою, не потрібно обіцяти те, чого ми не зможемо гарантувати і те, що в реальності є платним. Це питання розвитку, конкуренції між закладами і виходу державної та комунальної стоматології на цивілізовані відносини з пацієнтами.
— Від медиків надходять сигнали про те, що тарифи, встановлені НСЗУ, неадекватні, занижені та не покривають витрат за надані послуги. З чим це пов’язано та чи можливий перегляд таких тарифів?
— Національна служба здоров’я завжди виступає за збільшення бюджету на програму медичних гарантій. Станом на зараз ми в повному обсязі оперуємо тими коштами державного бюджету, який було дозволено в рамках закону «Про державний бюджет», з огляду на нинішню економічну ситуацію. Насправді навіть найбагатші країни не можуть дозволити собі покрити всі можливі медичні послуги громадянам тому, що медицина з кожним роком стає все дорожчою, а ресурси, на жаль, є обмеженими. Україна наслідує приклад цих країн, підходимо до розподілу ресурсів максимально раціонально. Тому програма медичних гарантій – це, по суті, перелік і обсяг медичних послуг та ліків, які держава в межах свого бюджету може гарантувати громадянам, використовуючи єдині національні тарифи. Коли обирали, що держава зможе фінансувати і до яких видів застосовувати підвищені тарифи, користувалися кількома критеріями. Зокрема, це потреба пацієнтів у медичних послугах і те, наскільки той чи інший медичний стан загрозливий для життя і здоров’я, чи є до цих станів достатньо ефективні методи лікування і чи зможемо ми захистити таким чином пацієнта від надмірних витрат на лікування. Якщо говорити про цифри, то на 9 місяців 2020 року на програму медичних гарантій виділено72 мільярди гривень. Якщо порівняти з медичною субвенцією на аналогічний період 19-го року, це на 20% більше. Якщо подивимося, яким чином були розподілені ці кошти, то бачимо, що порівняно з минулим роком для пріоритетних видів послуг фінансування зросло в середньому на 70%. Коли говорять про економічну обґрунтованість тарифів, хотілося б нагадати, що на пакети вторинної медичної допомоги спеціалізованої медичної допомоги подалися також і приватні заклади, які точно зацікавлені в тому, щоб отримувати прибуток. Наприклад, на пакет амбулаторної допомоги, про який багато говорять, подалося 37 приватних медичних закладів. На стаціонарну терапевтичну допомогу, про яку сьогодні багато говорили, згадуючи про інфекційні відділення і лікарні, подалися 3 приватні медичні заклади. На хірургічні пакети подалося 5 приватних закладів. Більше того, на пріоритетні послуги з діагностики новоутворень подалося теж достатньо приватних закладів, залежно від типу діагностики, наприклад, на мамографію – 12. До речі, на лікування інфарктів також подалися приватні, які порівняно з комунальними, знаходяться в гірших умовах, адже не отримують стенти з централізованих закупівель. Тому питання про обгрунтовані тарифи мають дві сторони. Одна з них – вміння керівництва закладу і місцевої влади ефективно використовувати ті кошти, які в них є. Станом на зараз ми не плануємо переглядати тарифи.
Записала Людмила ШЕЛИХ.
About The Author
